Іван Франко. Поема «Мойсей». Біблійна основа. Основна сюжетна лінія. Проблема національної самосвідомості.
Презентація до уроку
Тема уроку. Іван Франко. Поема «Мойсей». Біблійна основа. Основна сюжетна лінія.
Проблема національної самосвідомості.
Мета уроку:
навчити учнів досліджувати
художній твір засобами проблемно-тематичного аналізу;
розвивати вміння аргументувати й
узагальнювати матеріал;
удосконалювати
вміння
синтезувати досліджене й робити висновки у різних видах презентації;
виховувати патріотизм, почуття
національної гідності й самосвідомості;
формувати активну громадянську
позицію.
Тип уроку: урок-дослідження.
Міжпредметні
зв’язки: історія, географія, художня культура.
Обладнання: портрет Івана Франка,
виставка його творів , презентація Microsoft Power Point, Біблія.
І воздвигне Вкраїна свого Мойсея
П.Тичина
Хід уроку
І.
Мотивація навчальної діяльності
1. Слово
вчителя (декламує уривок з поезії В.Баранова
«До українців»)
Я запитую в себе, питаю у вас, у
людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на
кожній сторінці:
Де той рік, де той місяць, той
проклятий тиждень і день,
Коли ми, українці, забули, що ми
– українці?
І що в нас є душа, повна власних
чеснот і щедрот,
І що є у нас дума, яка ще од
Байди нам в’ється,
І що ми на Вкраїні – таки
український народ,
А не просто населення, як це у
звітах дається…
Хто ж ми: населення чи народ? Що
призвело до того, що багато з –поміж нас
не усвідомлюють своєї належності до української нації? Які причини занепаду
національної самосвідомості? Відповісти на ці питання спробуємо досліджуючи
поему Івана Франка «Мойсей», яка , за
словами О. Білецького, є «заповітом українському народові».
Уривок із роману Р.Іваничука «Шрам на скалі»
1913 рік… Січневий ранок у
Коломиї. Зал Ощадної каси, набитий ущерть молоддю, робітниками, інтелігенцією,
селянами. На сцені за столиком – Франко, поруч сидить син Андрій, він гортає
сторінки невеликої книжечки; втомленим голосом, змагаючись із шемранням у залі,
читає поет «Мойсея». Публіка неспокійна,більшість із присутніх бачать Франка
вперше. Пошепки промовляють, та ось поет відвів від книжки очі й , дивлячись у
зал, почав читати притчу про терен, голос його подужчав, став лунким, і
завмерли люди в залі, втямивши, що ці рядки для них і про них, що на сцені
сидить вождь незахищених дерев, оберігати яких відмовилися і кедр, і пальма, і
рожа, й дуб, тільки колючий терен погодився принести себе в жертву деревам,
ставши їхнім сторожем при битій дорозі.
Зал слухав, і вже вождь-терен
безстрашно став супроти відступників, згинається під градом каміння, ховається
в пустелі й дослуховується нашіптування підступного демона зневіри й таки зневірюється і падає лицем до землі,
та ось почувся клич відважного пастуха Єгошуа, і підхоплюють той клич сто тисяч
горл,- встає з-за столу терен-вождь, він зовсім на вождя не схожий, до жовтизни блідий, зсутулений,
змучений сорокалітньою терновою службою народові, проте голос його міцний, і
він глаголить: «Народе мій…»
Стомлений Франко сідає в крісло,
тягнеться немічною рукою до склянки з водою, та взяти не може,Андрій підносить
її до батькових уст,напоює, і в ту мить
у залі вибухає буря. Люди піднімаються з місць, вигукують: «Слава! Слава!» і
при немічному старцеві виростає, мужніє народ, він готовий іти за своїм
поводирем – настає мить, що перетворює в героїв лінивих номадів…
А коли в залі стихло і двоє дівчат
піднесли Франкові лавровий вінок. Він схилив голову в низькому поклоні й у ту
мить побачив і почув: у першому ряду на колінах у матері-селянки завовтузився
чорнявий хлопчик і запитав: «Мамо,то цей пан написав «Лиса Микиту»? Стрепенувся
Франко, бо таких слів не сподівався почути, бо поема, яку щойно прочитав,
здавалось, перевершила все створене ним досі й уособила народ, та ось найменший паросток, його
майбутнє, виростає на іншому творі; вістря розчарування діткнулось серця поета,
зранило, та в тій маленькій рані враз зажевріло почуття великого щастя, із сумнівами
змішаного: а що з моєї спадщини стане важливішим для людей – «Мойсей» чи «Лис
Микита», який твір дійде до найглухіших закутків краю, який скоріше навчить людей добра і справедливості,який - потрібніший?
Слово вчителя: Що ж, обидва твори витримали перевірку часом. Та
все ж «Мойсей», який був так високо поцінований
сучасниками Франка, і сьогодні вважається вершинним. Чому? Чи не тому,
що осмислює минуле, сучасне і майбутнє нашого народу ( як і послання Шевченка
«І мертвим і живим»), спонукає замислитися над своєю долею? Поміркуймо над цим
на уроці.
(Учні записують тему та епіграфи
до уроку)
2. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку.
Я очікую від вас сьогодні:
активності на уроці, точності, логічності у викладі матеріалу;об’єктивності у
самооцінюванні. Сподіваюсь, що нинішній урок допоможе глибше пізнати творчість
Франка, осмислити вічні філософські питання, а також допоможе вам у майбутньому
зайняти правильну громадянську позицію.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Учитель. Щоб налаштуватися
на активну роботу, проведемо вправу «Незавершене речення».
1.
У перекладі Мойсей
означає…(знайдений у воді).
2.
Структурно
поема складається із… ( пролога та 20 розділів).
3.
За жанром
«Мойсей» є …(філософською ліро-епічною поемою).
4.
Композиція
твору ускладнена…(притчею-казкою, легендою про Оріона., монологами та
діалогами).
5.
Головну ідея
твору автор розвиває в… (пролозі).
6.
Вступ-пролог
написаний новою ліричною формою…(терциною).
7.
Критики
називають Пролог…(духовним заповітом українському народові).
8.
Датою
народження поеми є… (1905 р.).
9.
Великий
віршований твір, де порушуються важливі проблеми минулого, сучасного й
майбутнього, називається…(поемою).
10. Сюжет про життя Мойсея для своєї поеми Іван
Франко взяв з …(Біблії)
Учитель. Досягнути мети уроку допоможуть нам учні, які за власним
бажанням працювали над випереджувальними завданнями:
1. Історія написання Іваном Франком поеми «Мойсей».
2. Мойсей – біблійний пророк.
3. Географія шляху Мойсея та ізраїльтян до землі
обітованої.
4. Мистецтво про Мойсея.
5. Наукове пояснення одного з чудес Мойсея.
ІІІ. Повідомлення учнів.
1. Історія написання Іваном Франком поеми «Мойсей».
Поема «Мойсей» написана Франком у
січні – липні 1905 р. Якими подіями жив тоді світ і Україна зокрема? Це був час
першої російської революції – доба змін і сподівань. Українське громадянство
порушувало такі важливі проблеми: піднесення національної гідності, зростання
свідомості, народ як головна рушійна
сила історії, взаємини вождя і народу, суспільна роль слова.
Основним
джерелом для написання поеми стала Біблія, а також історико-культурний матеріал
з життя древніх євреїв, релігія, історія та географія Ізраїлю. Чому ж митці так часто звертаються
до Біблії? Бо в ній, на мою думку, –
мудрість віків, істини, що не підвладні часу.
Працюючи
над поемою, Франко уважно опрацював Біблію, праці з історії, культури Ізраїлю,
Палестини, Єгипту. Він був добре обізнаний зі світовими творами про Мойсея:
роботами Рафаеля, Рембрандта, Россіні, Генделя.
Великий
Мікеланджело, коли вирізьблював свого Мойсея, мав 25 років. Він утілював у
ньому свій молодий геній і силу свого покоління, народженого Ренесансом. Камінь
мусив ожити. Закінчивши роботу, Мікеланджело побачив перед собою живого пророка
– людину титанічної сили й непогамовної енергії – й заговорив до нього. Та
Мойсей мовчки дивився на свого творця, ніби докоряв йому за те, що через
тисячоліття примусив його знову ожити і знову мучитись своїм призначенням.
Розгніваний скульптор ударив його по коліні молотком – той слід на мармурі залишився
і донині.
Коли Франко
писав свого «Мойсея», він був удвічі старший від Мікеланджело, зазнав тяжких
випробувань долі, жив у країні, що не мала власної державності.
Перебуваючи у Римі, 1904 року, Франко був
вражений величністю скульптури Мікеланджело. Дочка письменника Ганна Франко –
Ключко згадувала: « Надзвичайне враження на тата зробила… статуя Мойсея. Він
довго вдивлявся в ту горду постать, в це
розумне суворе лице, високе, натхненне чоло під кучерями волосся, - це був
провідник народу, поневоленого єгипетськими володарями. Ця історія великого
мужа впилася татові в душу, і вона надихнула його до написання величного твору
«Мойсей». Щось подібне відбувалося між
самим Франком і галицькою громадою. Зрадники, угодники постійно доносили на
нього, вели з ним виснажливу боротьбу.
2. Мойсей – біблійний пророк.
В очах
єврейського народу Мойсей – це пророк, якому немає рівних. Народився він у
сім'ї Амрама та Йохаведи, побожних
ізраїльтян, які перебували в єгипетській неволі. Це був час, коли один із фараонів
наказав убивати кожну новонароджену ізраїльську дитину-хлопчика. Протягом трьох
місяців матері щастило ховати дитину. Однак, розуміючи, що далі не зможе
переховувати сина, вона зробила з
очерету корзину, обмазала її мулом та смолою,щоб не просочувалася вода,і
поклавши туди хлопчика, заховала його в прибережному очереті Нілу. Дитину
знайшла дочка фараона, назвала хлопчика Мойсеєм, що означає «вийнятий з води»,
виховала й вивчила його. Мойсея обурювало становище ізраїльтян в Єгипті. Якось
він був свідком того, як єгипетський наглядач бив робітника-єврея. Мойсей убив
наглядача, а сам утік з Єгипту до країни Мадіам
Наступні 40
років Мойсей був відділений від світу бастіоном гір. Він знайшов притулок у домі
Їтра, священика і князя Мадіамської землі. Минали роки у щоденних клопотах про родину (дружину та
синів),отари овець. Мойсей, мандруючи з отарами відлюдними місцями, роздумував
над долею свого пригнобленого народу, вдень і вночі він молився за його
звільнення. Одного разу, перебуваючи з отарами біля гори Хорив, він побачив
кущ, охоплений полум’ям, гілки, листя та стовбур, палали вогнем, але не згорали.
З куща до нього промовив Бог, який
наказав йому повернутися в Єгипет і просити фараона, щоб той дозволив
ізраїльтянам вийти з країни.
Третім
періодом знову була пустеля, до якої Мойсей прибув разом з народом після десяти тяжких єгипетських кар, переслідування
військом фараона та славного переходу через Червоне море. І ось до обітованої землі залишались лічені дні. Та
через зневір’я та нарікання народу вони залишилися там на довгі 40 років. Бог
не дозволив Мойсею ступити в обітовану землю через гріх, вчинений ним. Гріх
полягав у тому, що коли євреї страждали
від спраги, замість того, щоб
підкреслити, що тільки Бог творить чудеса, Мойсей висловив сумнів. Помер Мойсей
у Моаві у віці 120 років.
3. Географія шляху Мойсея та ізраїльтян до землі
обітованої.
Перед
ізраїльтянами стояла мета — дістатися до Ханаанського краю. Проте Мойсей не
вибрав найкоротшого шляху, який простягався на 400 кілометрів вздовж
піщаного узбережжя і вів прямо у Філістею, ворожу територію. Не пішов він і
через широку центральну частину Сінайського півострова, де палюче сонце
розжарює гравій та вапнякове плато. Мойсей повів народ на південь, вниз по
вузькій прибережній рівнині. Першим місцем, де вони отаборилися, була Мара.
Саме там Бог перетворив гірку воду на солодку. Покинувши Елім, народ почав
нарікати на їжу. Тоді Бог послав їм перепілок і дав манну.
Потім
Мойсей повів Божий народ далі на південь, у напрямку до гір. Цього разу
ізраїльтяни отаборилися біля гори Сінай, де отримали десять Заповідей. Другого
року після виходу з Єгипту ізраїльтяни рушили на північ через «велику й страшну
пустелю» до місцевості Кадеш. Коли народ почув погану звістку десяти
розвідників, він піддався страху і через це 38 років блукав пустелею. Серед
місць, де ізраїльтяни ставали табором, були Аврона та Ецйон-Ґевер. Потім народ
пішов у Кадеш.
Коли
ізраїльтяни зрештою наблизилися до Обіцяного краю, то не пішли прямо на північ.
Їхній шлях проліг довкола основних володінь Едому, а далі на північ «царською
дорогою» — головним шляхом царів. Цей маршрут був нелегким для народу, який
рухався з дітьми, худобою і наметами.
Зрештою
ізраїльтяни дійшли до гори Нево. Мойсей помер перед самим входом до краю, який
він так прагнув увійти. Це сталося в Моаві. Тепер ввести Ізраїль у цей край мав
Ісус Навин. На цьому й закінчилася подорож, що тривала 40 років.
Зверніть,
будь ласка, увагу на сучасний вигляд тих місць, де проходив шлях Мойсея. Ось
гора Синай. А це місцевість Кадеш. А це гора Нево. А на цьому слайді ви бачите
меморіал Мойсею на горі Нево.
4. Мистецтво про Мойсея.
Як ми бачили на
карті, який довгий шлях довелося пройти Мойсеєві та його народові. Саме
через величність подій часів Мойсея та образу пророка багато митців протягом
століть зверталися до нього у своїх картинах, музичних та літературних творах.
Неодноразово йшли опери Россіні, Шенберга, Скорика про Мойсея на визначних
сценах світу. Численні твори мистецтва свідчать, наскільки сильно образ Мойсея впливав
на людей з давніх-давен. Філон Олександрійський і Григорій Ніський склали
докладні життєписи пророка. Мойсей
Мікеланджело — це, на мою думку, найбільший образ людської сили у всій західній
скульптурі.
З. Фрейд написав книгу «Мойсей і монотеїзм»,
присвячену психоаналітичному дослідженню життєвого шляху Мойсея і його відносин
з єврейським народом.
Зверніть
увагу на слайди. Перед вами ікони, на яких зображений пророк Мойсей. Прекрасні
картини художників: Рембрандта, Філіпа де Шампеня, Пуссена, П’єтра Перуджино Цей образ – вічний та актуальний.
5. Наукове пояснення одного з чудес Мойсея.
Учені
всього світу намагалися знайти наукове пояснення подіям, описаним у священних
книгах. Одне з найяскравіших чудес Мойсея зацікавило японських фізиків. Професор
Шого Уено з Токійського університету часто прогулювався уздовж морського
узбережжя, дивлячись на цю непідйомну товщу води ... і раптом придумав! У своїх експериментах Шого використовував
сильний магніт, і диво Мойсея повторилося на його очах!
— Ми взяли
невелику ємність із водою, — каже він. — Підфарбували рідину червоним розчином.
А потім помістили над резервуаром надпровідний магніт. Під дією магнітного поля
вода ніби продавилася вниз. Рівень рідини з боків камери піднявся, утворилися
два застиглих каскади. По центру ж води зовсім не залишилося, і стало видно
дно. Те ж саме бачили Мойсей та євреї, яких він вів, коли підійшли до Червоного
моря. Схожість була настільки очевидною, що фізики вирішили назвати це
відкриття «ефектом Мойсея».
Професор
Шого Уено готовий раз у раз повторювати свій досвід у лабораторії. Але,
звичайно, щоб повторити японський експеримент з цим морем, буде потрібний
магніт гігантської потужності. І поки одні фахівці шукають можливості, інші вже
придумали, як отримати користь з «ефекту Мойсея». Особливою популярністю
користується пропозиція ловити таким способом рибу. Складно відмовитися від
спокусливої ідеї, що риба з відсунутої вбік ділянки моря чи океану сама
потрапить на осушене дно. Але людина припускає, а Бог розпоряджається... Не
виключено, що диво пророка Мойсея так і не буде осучаснене.
IV. Сприйняття засвоєння учнями навчального матеріалу
1.
Заповнення паспорту твору
|
Назва
|
«Мойсей»
|
|
Автор
|
І.Я.Франко
|
|
Дата створення
|
січень – липень 1905р.
|
|
Жанр твору
|
Філософська ліро-епічна поема- притча
|
|
Тема твору
|
«Основною темою
поеми я зробив смерть Мойсея, як пророка, не признаного своїм народом. Ця
тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основана на біблійнім
оповіданні» (І. Франко).
|
|
Ідея
|
«Вірю в силу
духа
І в день
воскресний твойого повстання».
І. Франко , «Мойсей»
|
|
Композиція
|
Пролог і 20
пісень
|
|
Сюжет
|
Пролог
Експозиція: «Сорок літ
проблукавши…»
Зав’язка: зневіра євреїв,
наростання конфлікту між пророком і народом
Розвиток дії: роздуми Мойсея над
долею народу та сорокарічним шляхом до омріяної землі; розмова з дітьми
Кульмінація: розмова Мойсея з Єговою
та смерть пророка
Розв’язка: прихід євреїв у
Палестину
|
|
Художній настрій, стиль
|
Неоромантична стильова течія в українському модернізмі.
|
|
Образи
|
Мойсей; ізраїльський народ; єгипетський цар; Єгова;
Азазель; Авірон, Датан, Єгошуа.
|
|
Проблематика
|
1. Проблема національної самосвідомості;
2. віри і зневіри;
3. стосунків лідера та народу;
4. сили духу та мізерності;
5. готовності до
самопожертви на шляху до народного визволення;
6. пошуку шляхів
вирішення конфлікту – внутрішнього та зовнішнього;
7. історичного шляху
нації.
|
2. Однією з основних проблем поеми є проблема
національної самосвідомості. Давайте з’ясуємо зміст цього поняття за допомогою
методу «Мозковий штурм» і відобразимо його у вигляді асоціативного куща.
Любов до рідної Почуття
землі, народу власної
гідності
Усвідомлення Національна
Готовність
своєї належності самосвідомість обстоювати
до нації національні
інтереси
Самовизначення Почуття внутрішньої свободи
3. Складання декалогу державного лідера
українського народу.
1. Нехай не буде для тебе ріднішого народу, ніж
український.
2. Будь одностайним у священній боротьбі за державність України.
3. Спілкуйся у своїй
родині, зі своїми друзями українською мовою.
4. Шануй звичаї та
традиції свого народу.
5. Не вбивай віри
своїх співвітчизників у краще майбутнє.
6. Не зраджуй
інтересів своєї країни заради власної користі.
7. Віддай усі свої
таланти для прославлення рідного народу.
8. Не заздри успіхам
своїх побратимів, а розділи їх радість.
9. Постійно молись
Богові за свій народ.
10 .Іди до славного
кінця та не оглядайся на інших.
4. «Мікрофон». Мої враження від твору. Виступи
учнів.
5. Вірш Р.Литвина
Беру у руки Слово Боже
Роздумую й читаю, все як гоже
Та серце розриває туга,
Молюсь і розкриваю серце Другу
«О Боже, - я кажу Йому,-
Пройшли віки і все ж чому
Народ Ізраїля живе у Ханаані,
А ми чужі і досі в ріднім краї
Ми по пустелі йдем без цілі і мети,
Ми падаєм , все бачиш , Боже, ти
Шукаєм у піску мізерні крами,
Ти плачеш, бо твої порожні храми
А ми наїлись манни й дорікаєм,
Здається, що святі і марим раєм,
Але чомусь ненавидим ми брата,
Не слухаєм поради неньки й тата
«А де наш Моісей?» - питаєм ми,-
Чи потопили води темної ріки,
А, може, був, не розпізнали ми,
Бо прагнули лиш хліба і води
О Господи, благаю, віри дай
Не залиши в пустелі, а веди у край,
Де брат любити щиро буде брата,
І славу Богові віддасть Вкраїна – мати.
V. Підсумки уроку. Оцінювання досягнень учнів.
Доля
єврейського народу перегукується з долею українців, які, маючи прекрасну землю,
не мали на ній волі. «Твоїм будущим душу я тривожу», - слова, які варто
запам’ятати кожному українцю, якщо він не встиг усвідомити тієї істини, що
щасливе майбутнє нашої країни – це справа і його особисто. У поемі Франко
розкриває нам очі на нас самих, особливо в контексті сучасних непростих подій в
Україні: ми йдемо до меж обітованої землі, сваримось і сперечаємось – чи йти
вперед чи повернути назад, бо дорога ж нелегка. Тож погляньмо на себе очима
пророка, українського Мойсея – Івана Франка.
Я пропоную
вам скласти сенкан. Ключовими словами будуть такі:
Мойсей Франко Україна
Відданий,
безкорисливий Геніальний, невтомний
Безмежна, мальовнича
Любить,
рятує, допомагає Бореться, пробуджує, надихає Захоплює, дивує,
розвивається
Хоче бачити
народ вільним Невтомний титан, український Мойсей. Найкраща у світі земля
Пророк Патріот
Батьківщина
Якби можна
було підібрати одне слово-епітет, то як би ви закінчили фразу:
Життя
Мойсея (трагічне)
Творчість
Франка (титанічна, геніальна, подвиг)
А підсумок уроку ми проведемо за допомогою
незакінчених речень:
1. На
сьогоднішньому уроці ми…
2. Я
зрозуміла, що….
3. Я
замислився…
4. Я б
хотіла ще більше дізнатись…
5. Я
вважаю, що…
6.
Найбільше мене вразило…
VI. Домашнє завдання.
1. Скласти
цитатний план до поеми «Мойсей».
2. Скласти
інформаційне гроно щодо характеристики Мойсея.
3. Вивчити
напам’ять «Пролог» до поеми.
Немає коментарів:
Дописати коментар